Ці маленькі зелені кісточкові плоди можна використовувати по-різному на кухні: як снеки або інгредієнти солодких десертів чи ситних страв.
У cередземноморській, арабській і азіатській кухні фісташки використовуються для доповнення начинок, соусів для птиці та страв із м’ясного фаршу, а також м’яса, ковбас і птиці. Традиційно їх можна знайти у французькому зельці (студні), італійській мортаделлі, турецькій халві й пахлаві, грецькому плові та американському фісташковому салаті. В Індії рис і овочі набувають особливого присмаку після додавання мелених фісташок. Завдяки зеленому кольору (часто штучно посилюється) і солодкому мигдальному аромату (часто підкреслюється гірким мигдальним маслом) вони стали улюбленим інгредієнтом для кондитерських виробів. Фісташки можна знайти в кремах, особливо для таких тортів, як фісташковий бісквіт, тістечках і пирогах, морозиві, глазурованих десертах і нузі.
З давніх часів фісташки вирощували на Близькому Сході й у Середземномор’ї. За легендою цариця Савська розпорядилася вважати фісташки виключно королівською їжею, заборонивши простолюдинам вирощувати їх для особистого користування. Сьогодні Іран є найбільшим у світі постачальником фісташок, випереджаючи США та Туреччину. Їх також вирощують у Китаї, Сирії, Італії та Греції. Зібрані в серпні та вересні фісташки негайно чистять від шкірки й сушать. Завдяки цьому вони зберігають свої якості, а шкаралупа не втрачає колір. Традиційно їх сушать на сонці, але в промисловому виробництві використовуються великі печі. Під час висихання ядро фісташки тисне на оболонку навколо нього, змушуючи її природно розкритися. Оболонку фісташок часто фарбують у червоний колір у США. Це не є ознакою якості або сорту, а просто використовується для візуального підкреслення зеленого кольору ядра.